ssrg (ssrg) wrote,
ssrg
ssrg

  • Mood:

Від Динамо залишилось тільки ім’я, але молодіжка!

 Міжнародні матчі українських футбольних команд нинішньої осені принесли мало радості вітчизняним вболівальникам, а надто прихильникам київського Динамо, до яких відношу і себе )).

Про національну збірну й говорити не хочеться, а надія на вдалі виступи клубів була, але сильно похитнулася в першій половині осені.

Перший тур єврокубків був майже нейтральним – світла смуга змінювалась темною, але остання чорна, визначила й поганенький загальний настрій.

Починався тур доволі оптимістично – переповнені трибуни Донбас-Арени і небезпідставні надії на перемогу в домашньому матчі над найслабкішою командою групи. Але з часом настрій потроху темнів – Шахтар як не хекав, але змінити нульовий рахунок довго не міг. Врешті, після забитого наприкінці матчу голу попустило – 2 пункти для клубної таблиці коефіцієнтів втрачені не були )), і «свої» очки набрані.

Далі темною хвилею вдарило Динамо, пропустивши на перших хвилинах гол від білорусів, хоча доволі швидко, до кінця тайму виправилося, забивши 2 голи і, відповідно, прояснивши настрій. Але пропущений гол на початку другого тайму і безплідні потуги забити хоч один гол, втрачені очки, на які твердо розраховували,  нагнали дуже густу чорну смугу. Таку густу, що навіть впевнена і видовищна гра Металіста не могла її суттєво освітлити – це був як і у Шахтаря найслабший противник в групі, і, теоретично, Металл мав брати «свої» 3 очки. Тим більше, що Карпати, матч яких проходив одночасно, «горіли» 0:2 з самого початку, додаючи темних фарб у загальну картину. Несподівано яскравий світлий промінь спалахнув у другому таймі – Карпати не тільки зрівняли рахунок, а й вишли вперед, з’явилась надія на неочікувану перемогу, плюс Металіст довів переможний рахунок до розгромного. Проте як несподівано спалахнув, так швидко й погас світлий промінь – 2 пропущених Карпатами за 5 хвилин голи, і поразка в підсумку, повернули в попередню насичену чорноту – втрачений переможний рахунок і вбита надія засмутили більше, ніж початкові 0:2 – в здобуті очки з Борусією спочатку не дуже і вірилось. І остаточно зіпсувала настрій фраза, почута у вечірніх новинах після закінчення матчів – «кальоним желєзом будемо випалювати тих, хто хоч пальцем доторкнеться до народної власності», - сказала людина, котра безапеляційно «прихопила» 200 га народної земельки собі під житло, а заразом і ще півУкраїни для своїх родичів, друзів і соратників (((…

Перед другим туром єврокубків ожив певний оптимізм  - надії на розвиток успіху Шактарем та Металістом і на виправлення ситуації з боку Динамо, а може й Карпат ))

Але почавшись з широкої світлої смуги – впевнена крупна перемога Шахтаря над головним конкурентом за вихід з групи, та ще й  на виїзді, – настрій уболівальників дуже швидко перетворився на безпросвітну суцільну темряву. Карпати зразу почали безнадійно програвати в Парижі, а Метал, трохи побрикавшись, теж, ще в першому таймі, втратив шанси на, бодай, одне очечко в домашньому матчі з голландцями. Зовсім добило Динамо в останньому матчі туру – програш молдаванам, з якими навіть нічия виглядала би негативним результатом, це вже  - повний аут і ганьба. І для України в цілому підсумки туру негативні і малооптимістичні (виключення – Шахтар, але ж то тільки 1 команда з 6, що стартували в єврокубках), а для Динамівських симпатиків і мене особисто – взагалі повний мрак і безнадьога. Наступний «упевнений» програш Шахтарю і відставка Газзаєва тільки посилии песимізм.

Мимоволі пригадалися слова тренера Білоруського БАТЕ Ганчаренка перед матчем з киянами: «Від Динамо залишилось тільки імя, по теперішній грі - звичайна команда». Тоді це було сприйнято як певне бахвальство, такий собі, елемент «психологічної війни». Але зараз пригадуються більш давні події, далекого 98, коли на початку першого під орудою незабутнього Лобановського групового турніру Ліги чемпіонів, Метр аналогічно висловився про те, що Барселона – то ж слабка команда )) Його слова теж спочатку були сприйняті як елемент «психологічної війни», але результати матчів (7:0 в сумі двох ігор Динамо-Барса) показали, що Метр, справжній професіонал, просто реально оцінив силу команд на той конкретний момент. Який же справжній зміст слів Ганчаренка? Традиційна артпідготовка «психологічної війни», чи реальна оцінка сили команд гострозорим професіоналом? А свою високу  кваліфікацію Ганчаренко вже довів результатами очолюваної ним команди, між іншим )).

 Ну а все-таки бочка меду виявляється не безнадійно зіпсована дьогтем! Поки у змаганнях клубних команд перепочинок, на сцену вийшли збірні. Націоналка наша – «як завжди» –  ніякої радості. А от молодіжна збірна країни, що пробилася з групи в плей-офф відбору до фіналу молодіжного чемпіонату Європи, і паралельно, на день пізніше, грала матчі цього плей-оффу )), - порадувала не очікувано позитивним результатом! «Злий» жереб підкинув нашим найсильнішу, за думкою всіх фахівців, команду даних змагань – Голландську. Надії на прохід у фінальний турнір було мало. Але наші хлопці звершили невелике чудо, особливо, у першому матчі і – пробились на ЧЄ!!! Хоча другий, домашній матч, і був стовідсотково «інфарктним», та, зрештою, позитивний результат досягнуто.

І якщо, попри безуспішність наших футбольних майстрів, молода поросль демонструє таке завзяття,  бажання перемоги та результат – відроджується надія, що не все так і погано «в королівстві Данськім», даруйте - державі Українській! І наша молодь доб’ється згодом «покращення життя», і не тільки у футболі, а і у всій державі! Надія таки живе!!!

п.с. хотів, просто висловити свої емоції, а вийшов якийсь літературно-аналітичний огляд. Ладно, емоції, здається, все-таки відображені.


 

 

Tags: Динамо, молодіжка, надія, футбол, єврокубки
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments